Аналіз ефективності пренатальної діагностики у сім`ях з репродуктивними втратами в анамнезі

Аналіз ефективності пренатальної діагностики у сім`ях з репродуктивними втратами в анамнезі

Корінець Я.М., Прокопчук Н.М.

ДУ «Інститут спадкової патології НАМНУ України» (директор – професор О. З. Гнатейко)

Korinets Y.M., Prokopchuk N.M.

Theanalysisoftheeffectiveness ofprenatal diagnosis in families withreproductive losses in anamnesis

«Institute of Hereditary Pathology NAMS of Ukraine» (Director — Professor O.Z. Hnateyko)

Вступ. Сьогодні проблема репродуктивних втрат і перинатальної патології є однією з найактуальніших. Серед різних груп високого ризику в останні роки все частіше виділяють жінок з порушенням репродуктивної функції в анамнезі [1, 2].

Антенатальна діагностика та профілактика патології плода стала в останні роки найважливішою частиною перинатальної медицини [3,4]. Особливе значення мають наукові дослідження, які спрямовані на до пологову охорону плода і розробку заходів, що забезпечують народження здорової дитини [5,6].

Формування патології в перинатальному періоді в 99,5% випадків пов’язано зі станами, які виникають до початку пологів, у період пологів і з’являються до моменту народження дитини, і тільки у 0,5% малюків виникають в перший тиждень життя [7].

Щороку в Україні народжується майже 12 тис. дітей з природженими ваадами розвитку (ПВР). Частота їх в державі за 1993-1998 рр. дорівнювала 260 випадків на 10000 новонароджених [8,9,10]. Самовільні викидні (СВ) плодами з хромосомною патологією — це прояв природного відбору в популяції людини [11,12,13,14]. Щорічно в Україні серед 5% народжених дітей з ВВР та спадковою патологією 1-2% випадків несумісні з життям. В подальшому від спадкових та вроджених вад страждає близько 10% населення, а 20% від популяції впродовж життя вимагає медико-генетичної поради або консультування  [13].

Велика кількість уроджених та спадкових захворювань на всіх стадіях онтогенезу людини потребує нового підходу до проблеми їх профілактики. Важливу роль у патології репродукційних процесів відіграють мутації в генетичному апараті статевих клітин. Загибель значної частини зигот та ембріонів, 0,5% випадків ранньої дитячої смертності та 1% мертвонароджень зумовлені успадкуванням генів, що спричиняють смерть організму.

Збереження та відновлення репродуктивного здоров’я на сьогодні є актуальною не тільки медичною, а й важливою і в соціальному, біологічному та психологічному планах.Все це не кращим чином відбивається на прирості населення, демографічних показниках та генофонді України.

Падіння народжуваності і збільшення смертності, в тому числі дитячої, ріст захворюваності та інвалідності дітей, що пов’язані з ПВР (до 40-50% перинатальної смертності та до 30% захворюваності) вказує на необхідність проведення ефективної профілактики ПВР, своєчасної та адекватної пренатальної діагностики (ПД) [1,6,15]. Вкрай необхідним є проведення даних заходів у сім’ях  з репродуктивними втратами в анамнезі (самовільні викидні, завмерлі вагітності у різних термінах, синдром затримки розвитку плоду, випадки народження дітей із хромосомною патологією, моногенними синдромами та мультифакторною патологією [ 9,13,16].

Дослідити стан репродуктивної функції у жінок групи ризику, розробити критерії перинатального ризику, проаналізувати ефективність пренатальної діагностики у сім’ях з репродуктивними втратами в анамнезі, з метою профілактики народження дітей з вродженими вадами розвитку та перинатальною патологією є актуальним завданням сучасного акушерства та перинатології.

Метою роботи було вивчення ефективності пренатальної діагностикиу сім’ях з репродуктивними втратами в анамнезі..

Матеріали та методи. Обстежено 50 вагітних жінок з ризиком хромосомної патології, Медико-генетичне консультування вагітних проводилось на основі  організації роботи по пренатальній діагностиці з двоетапним принципом надання допомоги вагітним жінкам „групи ризику” по народженню дітей  з природженими вадами розвитку та спадковими захворюваннями [17].

Селективний скринінг  вагітних проводиться за допомогою апаратів, що працюють в реальному масштабі часу з використанням конвексного, лінійного та секторального датчика (частота 3,5 МГц). Експозиція ультразвукового дослідження 15-30 хвилин. В ході обстеження використовувалось пренатальне соматогенетичне дослідження  плода відповідно підходу до пренатальної діагностики [17]. При виявленні природжених вад розвитку (ПВР) плода проводився пренатальний синдромологічний аналіз, тобто виділення з усієї сукупності патологічних ознак такого клінічного симптомокомплексу, який дозволив діагностувати визначений синдром МПВР (Множинні природжені вади розвитку). Інвазивні методи пренатальної діагностики. (трансабдомінальний амніоцентез, плацентоцентез)  проводилися  під постійним контролем ехографії в 2-3 триместрах вагітності. За результатами цитогенетичних та біохімічних досліджень вагітним було рекомендовано пролонгувати вагітність чи переривати за медичними показами.

Результати досліджень та їх обговорення. Попередження народження дітей з хромосомними абераціями і, особливо з синдромом Дауна, є одним із найважливіших завдань пренатальної діагностики. Для відбору вагітних з високим ризиком хромосомних захворювань у плода  проводилось комплексне дослідження рівнів технічних маркерів, в І і ІІ триместрах вагітності. У І триместрі в сироватці крові вагітних визначався рівень асоційованого з вагітністю білка А (РАРР-А) і вільної субодиниці хоріонічного гонадотропіну ( (ВХГ). Для визначення точного терміну вагітності використано УЗД-дослідження  з вимірюванням куприко-тім’яного розвитку ембріона, яке, як правило, виконувалось в день забору крові у вагітної. В залежності від змін біохімічних маркерів вагітні були поділені на кілька груп. Дані подані в  таблицях 1 та 2.

Таблиця 1 — Біохімічні маркери ПВР та хромосомної патології І триместру у жінок групи ризику

Як видно з  даних таблиці 1,  вагітні групи ризику з заниженим рівнем (менше 0,4 Мом) РАРР-А та заниженим рівнем bХГ склали 18%, заниженим РАРР-А та підвищеним bХГ – 20%, підвищеним рівнем РАРР-А та заниженим рівнем bХГ — 36%, заниженим рівнем РАРР-А – 26%. Вагітним, у яких було виявлено заниження рівня РАРР-А в крові розширено комплекс пренатальних заходів в ІІ триместрі із застосуванням інвазивних методик, вагітні, у яких  було виявлено підвищення РАРР-А в крові з паралельним заниженням bХГ проведено дослідження рівнів біохімічних маркерів в ІІ триместрі (16-18 тиждень) — aFP, bХГ, н-Е3 (табл.2).

 

Таблиця 2 — Біохімічні маркери ПВР та хромосомної патології ІІ триместру у  жінок групи ризику

Всім іншим вагітним жінкам з підвищеним рівнем aFP та заниженим рівнем bХГ і н-Е3 рекомендоване динамічне УЗ обстеження з метою виключення патології плоду (синдром затримки розвитку, гіпоксії плоду) та плаценти (передчасне дозрівання плаценти, кальциноз), детальне доплерометричне дослідження, кардіотокографія.З даних таблиці 2 видно, що занижений рівень aFP з  підвищенням bХГ спостерігався у 20% обстежених пацієнток, підвищення aFP та заниження  н-Е3 – у 28%. Підвищений рівень aFP (більше як 2,5 Мом ) з паралельним заниженням bХГ і н-Е3 спостерігався у 52% жінок. Вагітним жінкам з заниженим рівнем aFP та підвищеним рівнем bХГ в подальшому були застосовані інвазивні методи пренатальної діагностики.

В результаті проведеної роботи при комплексному обстеженні  50 сімей  встановлено, що клінічний перебіг вагітності у жінок з репродуктивними втратами в анамнезі супроводжувався високим рівнем невиношування (13,0%), передчасних пологів (13,8%) та затримкою внутрішньоутробного розвитку (СЗРП) (28,7%) на фоні плацентарної недостатності (60,0%).

Діагностовано СЗРП у 21 випадку (42,4%) в анамнезі народження дітей з хромосомною патологією; у 15(30,5%) з них виявлено аномальні каріотипи (збалансовані) у одного з подружжя як можливу етіологію СЗРП.

Вагітним, у яких було виявлено заниження рівня РАРР-А в крові нижче 0,4 МоМ (26%) розширено комплекс пренатальних заходів в ІІ триместрі із застосуванням інвазивних методів. Вагітні, у яких було виявлено підвищення  РАРР-А в крові  з паралельним заниженням bХГ проведено дослідження  рівнів біохімічних маркерів в ІІ триместрі (16-18 тижнів) — aFP,   bХГ,  н – Е₃.

За даними біохімічних маркерів ПВР та хромосомні патології занижений рівень РАРР-А в сироватці крові був у 26% обстежених, яким були запропоновані інвазивні методи пренатальної діагностики в ІІ триместрі. В результаті цитологічних досліджень культури амніоцитів та ворсин плаценти, взятих шляхом амніоцентезу та плацентоцентезу виявлено 3 випадки (4%) аномального каріотипу. Усім іншим вагітним, у яких не було виявлено аномального каріотипу, вагітність рекомендовано пролонгувати з подальшим динамічним УЗ — спостереженням.

Нами проведено аналіз ефективності пренатальної діагностики у сім’ях, де шляхом цитогенетичного обстеження виявлено носійство хромосомних мутацій або народились діти з хромосомною патологією внаслідок нової мутації та діагностовано СЗРП різного ступеня.

Обстежено 21 сім`ї, яким проведено цитогенетичне дослідження,  було виявлено носійство хромосомних перебудов у одного з подружжя у 15 (71%). У кожній родині в анамнезі мало місце народження дитини із МПВР в поєднанні із СЗРП різного ступеня (хромосомної патології, випадки верифіковані цитогенетично) або репродуктивні втрати (завмирання чи викидні в різних термінах вагітності)

Висновки.

Запропоновані методики прогнозування із застосуванням різних методів пренатальної діагностики (біохімічний скринінг І та ІІ триместрів та інвазивна пренатальна діагностика за показами) дають можливість з великою імовірністю попередити виникнення репродуктивних втрат та перинатальної патології.