Токсоплазмоз під час вагітності. Лікування та профілактика.

Токсоплазмоз під час вагітності. Лікування та профілактика.

Передача токсоплазмозу плоду проходить у більшості випадків у жінок, які під час вагітності інфікуються вперше. В деяких рідкісних випадках має місце вроджена передача токсоплазмозу хронічної інфекції вагітних, коли захворювання активується внаслідок ослаблення імунітету. Передача  від матери до плоду проходить в період від 1 до 4 місяців. Після колонізації плаценти тахізоїтами. Плацента залишається інфікованою на протязі всього періоду вагітності і, відповідно, може бути резервуаром , з якого життєздатні токсоплазми поступають до плоду на протязі всієї вагітності.

Як показують ранні дослідження, ризик вертикального інфікування збільшується з терміном гестації – найвищій (60-81 %) в третьому триместрі вагітності з порівнянням з 6 % в першому триместрі. Але тяжкість захворювання знижується з збільшенням гестаційного віку: в першому триместрі вагітності в результаті інфікування плоду може  привести до спонтанного аборту або виникнення аномалій розвитку. Загальний ризик виникнення вродженої інфекції внаслідок гострого токсоплазмозу вагітної при відсутності лікування коливається  від 20 до 50 %.

Класичний вроджений токсоплазмоз характеризується тетрадою Себіна:  хоріоретиніт, гідроцефалія, внутрішньочерепні кальцифікати, мікроцефалія, гідроцефалія  і тяжка внутрішньоутробна затримка розвитку плоду. Результатів УЗД недостатньо для встановлення кінцевого діагнозу токсоплазмозу. Переривання вагітності необхідно проводити у випадку серйозних морфологічних уражень плоду. У 90 % випадків  у новонароджених не виявляються     клінічні прояви інфекції.

Лікування токсоплазмозу.

Лікувальна терапія токсоплазмозу має на меті 2 цілі в залежності від наявності або відсутності інфікування плоду. Якщо інфікована тільки вагітна, а плід не заражений, для профілактики токсоплазмозу у плоду використовують спіраміцин. Спіраміцин є макролідним антибіотиком, який концентрується в плаценті і не швидко в неї проникає, тому він не надійний для лікування інфекції у плоду. Його використання направлене на попередження вертикального зараження і показаний тільки до інфікування плоду. Спіраміцин використовують на протязі всього періоду вагітності, якщо ПЛР амніотичної рідини показує від’ємний результат на T.gondii.

Якщо підтверджено інфікування плоду або є суттєві підозри на іі наявність, для лікування використовують піриметамін і сульфадіазін. Піриметамін є антагоністом фолієвої кислоти і діє синергічно з сульфаніламідами. Цей препарат не слід використовувати в першому триместрі вагітності, оскільки він є потенційно таратогенним.

Рекомендації для вагітних по профілактиці первинного токсоплазмозу.

1. Надягати рукавички, ретельно мити руки і нігті при роботі з матеріалом, потенційно забруднений фекаліями кішки (пісок, земля).
2. Знижувати ризик інфікування від домашньої кішки: не тримати кішку в приміщенні; годувати домашніх кішок тільки термічно обробленою їжею, консервованим або сухим кормом.
3. Знешкоджувати сміття і фекалії кішки в рукавичках кожні 24 год.
4. Лоток для кішок після його очистки і перед наповненням обробляти кип’ятком на протязі 5 хв.
5. Вживати тільки добре термічно оброблене м’ясо ( більше 67 °С).
6. Заморожувати м’ясо до температури – 20 °С (ця температура вбиває цисти T.gondii).
7. Очищати поверхні і посуд, які контактували з сирим м’ясом.
8. Не використовувати сирі яйця або сире молоко.
9. Мити фрукти і овочі перед вживанням.
10. Не пити воду, котра може бути заражена ооцистами.

 

Пам’ятайте, що:

—          під час копчення або висушування м’яса цисти T.gondii можуть зберігатися;

—          в холодильних умовах паразит не гине (T.gondii зберігає життєздатність на протязі 68 днів при температурі +4 °С);

—          приготування їжи в мікрохвильових печах  не знешкоджує паразитів.